План роботи школи маршрутна карта навчального закладу молчан Г. П. Знвр уманська зош І-ІІІ ст. №10 Фактор часу основна міра процесу І продуктивності icon

План роботи школи маршрутна карта навчального закладу молчан Г. П. Знвр уманська зош І-ІІІ ст. №10 Фактор часу основна міра процесу І продуктивності


НазваПлан роботи школи маршрутна карта навчального закладу молчан Г. П. Знвр уманська зош І-ІІІ ст. №10 Фактор часу основна міра процесу І продуктивності
Дата конвертації30.06.2015
Розмір139.44 Kb.
ТипПлан роботи
скачати


ПЛАН РОБОТИ ШКОЛИ – МАРШРУТНА КАРТА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Молчан Г.П.

ЗНВР

Уманська ЗОШ І-ІІІ ст. №10
Фактор часу - основна міра процесу і продуктивності - відіграє важливу роль в суспільстві.

В епоху науково-технічного прогресу все очевиднішим стає дефіцит часу вчителя і керівника школи. Проблема розумного використання часу в школі стає дедалі гострішою. Значення часу в педагогічній праці настільки зросло, що здатність уміло розпоряджатися ним стала однією з головних рис особистості.

Дослідження і практика свідчать, що обсяг фізичних і інтелектуальних, нервово-психологічних навантажень, які випадають на долю керівників школи, дуже великий. З деяких об'єктивних і суб'єктивних причин педагогічна діяльність учителя ускладнюється, збільшується його навантаження. Це стосується і завуча, який також готує і проводить уроки. Особливо негативно впливають на стан завуча раптові і (нерівномірні навантаження, які, мабуть, певною мірою неминучі в роботі всякого керівника і виникають в роботі керівників школи внаслідок специфіки педагогічної праці, насиченої безліччю складних психологічних ситуацій.

Російський фізіолог М.Є. Введенський визначив основні умови підвищення працездатності: 1) у будь-яку працю треба включатися поступово; 2) у роботі слід додержувати певного ритму; 3) робота має бути послідовною і систематичною; 4) у процесі роботи треба правильно чергувати працю і відпочинок, замінювати одні форми праці іншими; 5) сприятливе ставлення колективу (суспільства) до праці« М.Є.Введенський писав: «При вмілому розподілі розумової праці можна не тільки розвивати величезну щодо своєї продуктивності роботу, але й при цьому зберегти на довгі роки, можливо на все життя, розумову працездатність і загальний тонус своєї життєдіяльності. Стомлюються і знемагають не стільки від того, що багато працюють, а від того, що погано працюють».

Кожний досвідчений завуч з власного досвіду знає, що серед факторів, які вагомо впливають на підвищення результативності праці і водночас призводять до економії сил, життєвої енергії і часу, першорядну роль відіграють добре налагоджене планування і режим особистої праці. Іншими словами, крім обліку і аналізу витрат свого часу, план і режим особистої праці можуть бути важливими чинниками оптимізації всього процесу праці. Це стосується не лише праці завуча. Академік В. М. Глушков з цього приводу говорив: «Правильно організувати свою діяльність - це означає насамперед точно розрахувати і розподілити час... Постійно планую свій робочий час, розраховую його буквально по хвилинам, аналізую, де і в чому виникають порушення строків, диспропорції, і тут же роблю висновки. У вечері звичайно складаю план на наступний день, маю його на тиждень і більш тривалий час, але вже фрагментарний».

Роки роботи в школі переконали нас, що, плануючи особисту працю, надзвичайно важливо додержувати певного режиму. На жаль, сьогодні це ще не стало обов'язковим для багатьох керівників шкіл. Що дає режим?

«Смисл і мудрість режиму в тому, - пише відомий учений в галузі наукової організації праці Г.X. Попов,- що людина, яка підкорилась йому, нічого не упустить і не забуде, вона здобуває впевненість у тому, що для всього виділено час і все буде зроблено в строк. Остаточно й твердо визначено черговість робіт і життєвих процесів, і не потрібно час від часу болісно думати: а що ж робити сьогодні ввечері? Що з найважливішого ще не зроблене? А чи встигну зробити останнє? Режим дає можливість уникнути періоду «розкачки», так як і сон, і апетит, і бажання працювати приходять у певний час за звичкою самі собою».

Розробка і встановлення режиму праці потребують суворої її регламентації, організації відповідно до певної, чіткої послідовності в розподілі часу на різні види діяльності і відпочинку, повторення їх у заздалегідь визначений один і той самий час. При цьому слід пам'ятати, що режим повинен якоюсь мірою відповідати біологічному ритму людського організму. Адже з фізіологічного погляду встановлення певного режиму, ритмізації праці вимагає сама природа організму. Фізіологи нерідко називають наш організм біологічним годинником. Це означає, що всі життєві функції організму людини відбуваються циклічно, з певними інтервалами в часі. Працює ритмічно серце, рівномірно людина дихає. Ритму підкоряється вся природа і «немає нічого більш владного в житті людського організму, ніж ритм» (І.П. Павлов). Отже, ритм - це загальний закон природи, закон життя. Будь-які порушення біологічного ритму зумовлюють в організмі небажані наслідки, дезорганізують його роботу. Завдяки ритму організм заздалегідь настроюється на певну діяльність. Тому, наприклад, розумова праця набагато продуктивніша, якщо вона здійснюється в постійні години. Ось чому люди творчих професій нерідко додержують «своїх» улюблених годин праці. В. О. Сухомлинський розповідав: «Усе, що мені вдалося зробити, я зробив уранці. Протягом тридцяти років я починаю свій робочий день о п'ятій годині ранку, працюю до восьмої години. Тридцять книжок з педагогіки та понад триста інших наукових праць - усе це написано з п'ятої до восьмої години ранку. У мене вже виробився ритм розумової праці: якби я навіть захотів у ці ранкові години поспати - це мені. не вдалося б, усе в мені настроєне в цей час тільки на розумову працю»

Ритмізація трудових дій полегшує працю і підвищує її продуктивність. План праці, складений на основі доцільно виробленого режиму,значним резервом оптимізації, економії сил, життєвої енергії І часу завуча.

Встановлення режиму, який характеризується насамперед повторюваністю, сприяє виробленню стереотипів поведінки стабільних звичок у людини; психологи ж стверджують, що людині з позитивними звичками легше жити і працювати.

Отже, один з резервів економії сил і робочого часу залежить від самого завуча - це встановлення доцільного режиму праці, відпочинку, планування.

Ми дійшли висновку, що оптимізації режиму праці завуча може допомогти врахування закономірностей навчально-виховного процесу, зокрема його циклічності, і пристосування" до цього своїх дій, тобто врахування циклічної повторюваності певних організаційно-педагогічних проблем як протягом певних періодів навчального року (у межах дня, тижня, місяця, півріччя), так і з року в рік. Якщо роботу в школі організовано правильно, основні керівні функції здійснюються циклічно, тобто визначаються види робіт, які проводяться щоденно (відвідування і аналіз уроків або виховних заходів, перевірка виконання розпоряджень керівних органів), щотижня (у постійні дні тижня, наприклад по понеділках,-^ це перевірка робочих планів учителів, співбесіди з учителями з питань самоосвіти) і щомісяця (наприклад, перевірка класних журналів, контроль за проведенням предметних тижнів). Кожного навчального року організовується набір учнів у перші класи, проводяться свята першого і останнього дзвоників, традиційні шкільні заходи, батьківські збори, засідання методичних об'єднань, педрад тощо.

Розпорядок особистої праці завуча на тиждень передбачає виконання певних видів робіт у твердо визначений час: проведення нарад, методичних заходів, бесід з певними категоріями вчителів, керівниками учнівського самоврядування, робота з шкільною документацією, аналіз і планування особистої праці та ін. Крім того, визначено час на непередбачені види робіт. Відвідування уроків і виховних заходів регламентується лише по днях тижня (певні години не вказано), що дає можливість завучу здійснювати варіативний вибір об'єктів для подання методичної допомоги та проведенні внутрішкільного контролю відповідно до обставин. Не регламентується суворо також час на проведення індивідуальних бесід з учнями та деякі інші види робіт.

Режим особистої праці завуча узгоджується з режимом роботи всієї школи.

Тижневе планування роботи керівників школи, зокрема завуча, одна з обов'язкових найвідповідальніших і найскладніщих ділянок їхньої роботи ще й тому, що в руках досвідченого керівника індивідуальний план є не лише засобом, інструментом організації особистої праці, а й образно кажучи, двигуном, який рухає працю педагогічного і учнівського колективів та їх багатьох підструктур. Тому, напевно, можна сказати, що в добре складеному плані керівника школи приховується один з найбільших резервів економії часу, сил і здоров'я не лише своїх, а й багатьох інших людей.

На початку керівної діяльності в багатьох завучів виникає сумнів щодо доцільності постійного, детального, розрахованого по хвилинах планування своєї щоденної роботи, до того ж на тижневий відрізок часу. Початкуючому керівнику не віриться, що на одній сторінці денного і кількох сторінках тижневого плану може вміститися заряд великої організуючої сили і водночас резерв оптимізації трудових процесів. До того ж, стикаючись із силою непередбачених обставин, якими наповнене шкільне життя, чимало молодих керівників шкіл нерідко зневіряються в можливості вирватися із самопливу багатьох справ і виконувати щоденно головні заплановані заходи.

План повинен бути всебічно обґрунтованим, враховувати об’єктивні закономірності навчально-виховного процесу і керівної діяльності і водночас будуватися як мобільне знаряддя для творчості керівника. Знайти оптимальне співвідношення між плановою і щоденною позаплановою необхідністю певних дій — у цьому якраз і полягає одне з основних завдань мистецтва керівництва. Тут готових рецептів бути не може. Адже перешкод для виконання щоденних планів, як це добре відомо кожному завучу, немало. Перша з них — раптові, непередбачені, але часто невідворотні з об'єктивних причин завдання і випадковості.

Глибоко продуманий і змістовний, чіткий і конкретний, з близькою і віддаленою перспективою, план роботи школи є тим документом, який визначає обличчя школи і, як маршрутна карта, відображає систему наступної діяльності шкільного колективу. План роботи школи може бути одночасно й методом раціональнішого здійснення шкільної справи, у ньому беруть початок джерела оптимізації всіх трудових процесів у школі. Адже суть внутрішкільного планування полягає в раціональному розподілі в часі колективної й індивідуальної праці вчителів і обслуговуючого персоналу.

Охарактеризуємо логіку, послідовність, етапи розробки річного плану.

Процес цей має кілька етапів.

Перший етап часто називають підготовчим — він передує написанню плану і передбачає опрацювання певних вихідних матеріалів. У шкільній практиці нерідко недооцінюється важливість цього початкового етапу планування, хоча від нього значною мірою залежить життєвість готового плану.

Джерелом річного плану має бути перспективний план школи. Звичайно, допустимі певні корективи, наприклад, у розрахунку передбачуваного контингенту учнів, зміцнення матеріальної бази школи. Для річного планування велике значення мають матеріали комплексного аналізу досягнутого педколективом стану навчання і виховання, розвитку учнів за останні роки в світлі суспільних вимог до школи. Аналітичний підхід до підсумків досягнень і виявлення причин недоліків дає можливість встановити невикористані резерви підвищення ефективності педагогічного процесу. Особливої уваги потребує аналіз підсумкових контрольних робіт, матеріалів педагогічних рад, методичних об’єднань учителів, висновків керівників школи про відвідані уроки, критичних зауважень і пропозицій, учителів, представників громадськості, учнів.

Загальне керівництво цим підготовчим процесом виконує директор школи. На завуча покладається основний обсяг робіт з аналізу вихідного рівня педагогічного процесу.

Другий етап - вироблення загальної концепції плану: прогнозування очікуваних результатів, визначення мети і завдань школи на наступний навчальний рік. У процесі керівництва школою постановка мети, формулювання завдань і вироблення на цій основі певного рішення вважається провідним етапом. Мета - це результат, до якого прагне колектив, а завдання - основні напрями роботи на шляху до неї. Усе це потрібно відобразити в плані. Виходячи з даних аналізу вихідного рівня педагогічного процесу - реальних умов роботи школи ,і потреб суспільства, прогнозується той рівень знань і вихованості, розвитку учнів, якого можна реально досягти в кінці наступного навчального року. Отже, планування - це не механічний запис набору заходів, а насамперед аналітйко-синтетичний процес мислення, осмислення мети основних завдань виховання школярів. Прогнозування очікуваних результатів, визначення мети і завдань школи є предметом спільної турботи директора, його заступників та керівників громадських організацій школи.

Третій етап — проектування програми заходів і шляхів їх реалізації. Важливо правильно вибирати головну ланку роботи, основні види діяльності колективу.

Четвертий етап — розподіл у часі заходів і пунктів плану, розстановка кадрів, визначення виконавців.

Хто ж є автором річного плану школи? Звичайно, на всіх етапах складання плану директор школи відіграє провідну роль. Однак не може бути добрим, дійовим план, складений одним директором або вузьким колом активу. Поєднання творчої активності всього колективу під час вироблення і виконання плану з особистою відповідальністю окремих виконавців - у цьому, зокрема, реалізується принцип демократичного централізму і водночас принцип оптимальності в плануванні. План, створений самим колективом, і не лише вчительським, а й учнівським, буде планом осмислених дій шкільного колективу, «своїм» планом і тому значно результативнішим, ніж план, складений адміністрацією. Проект плану спочатку розробляють по розділах спеціальні комісії, які формуються за розпорядженням директора школи в березні-квітні. До складу цих комісій входять найбільш досвідчені вчителі, вихователі, класні керівники, голови методичних об'єднань, педагоги-огранізатори, бібліотекарі, активісти піонерської організації, представники батьківського комітету. Координує діяльність комісій директор школи, одну з них він очолює особисто, інші - його заступники. Підготовлений комісіями проект плану на деякий час вивішується в учительській для загального огляду.

У квітні - доцільно провести анкетування вчителів і учнів з метою виявлення критичних зауважень щодо поточного плану і побажань у зв'язку із складанням нового.

Після врахування пропозицій, які надходять від методичних об’єднань, батьківського комітету, учкому, проект обговорюється на нараді активу при директорі школи (травень-червень). Директор школи особисто розробляє окремі питання плану (за які відповідає безпосередньо згідно з розподілом функцій керівництва), узгоджує розділи плану, погоджує план з відповідними інстанціями, громадськими організаціями школи.

На серпневій педагогічній раді директор висвітлює основні ідеї плану, доповідає про суперечливі думки, якщо такі виявились під час складання проекту, і після обговорення рада затверджує план. Цей план діє з 1 вересня поточного до 1 вересня наступного року. В чому ж полягає роль завуча в розробці річного плану? Він безпосередньо спрямовує дії певних комісій з підготовки проекту плану, аналізує й узгоджує матеріали, які виробляються ними, передає відповідні розділи на обговорення методичних об'єднань учителів, батьківського комітету, учкому, подає узагальнений матеріал директорові школи, який представляє його на нараді активу для попереднього обговорення.

Розробляючи план, завуч особисто опрацьовує напрями, розділи і питання, які безпосередньо стосуються сфери його відповідальності, керівництва і контролю. Це, зокрема, такі питання: діяльність учителів певного циклу навчальних предметів, вихователя групи продовженого дня; робота класних керівників з питань організації навчальної діяльності учнів, виховання в них свідомого ставлення до навчання; робота методичних об'єднань учителів, інструктивно-методична робота; робота завідуючих навчальними кабінетами; проведення контрольних, практичних і лабораторних робіт, навчальних екскурсій; державні підсумкові атестації; організація навчальної роботи в класах; планування навчальної роботи; виконання навчальних планів і програм учителями певного циклу навчальних предметів, ефективність їхньої роботи, зокрема, якість знань, умінь і навичок учнів; вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду і досягнень психолого-педагогічної науки в практику навчально-виховної роботи вчителів; додержання єдиних педагогічних вимог у школі; стан успішності і вихованості учнів, відвідування ними уроків; регулювання навчального навантаження учнів, підготовка певної звітності про стан та результати навчальної роботи в класах та ін.

Частина питань, звичайно, готується спільно всіма представниками шкільної адміністрації, тому що саме шкільне життя вимагає тісного підходу до виховання і розвитку учнів, конструювання єдиної комплексної системи виховних впливів у школі, а тому - тісного взаємозв'язку, а не розмежування функцій.

Річний план - не догма. Хоч основне, що регламентує навчально-виховний процес в межах навчального року, в ньому лишається незмінним. І все-таки життя обов'язково вносить свої корективи. Необхідність такої зміни, наприклад, диктує поява нових нормативних документів Міністерства освіти. Тому досвідчені керівники залишають у кожному розділі плану вільне місце для внесення додатків протягом навчального року з появою важливих директивних документів.

Вважаємо за потрібне звернути увагу ще на один не завжди використовуваний керівниками шкіл резерв економії сил і часу — врахування циклічно повторюваних щорічно процесів, підготовка до яких охоплює великий проміжок часу. Існують різні підходи до розв'язання цієї проблеми, хоча до кінця її не можна вважати розв'язаною. Інколи вважають недоліком, якщо план поточного року в чомусь повторює минулорічний. Але чому з року в рік повинен, наприклад, змінюватись докорінно розділ, присвячений заходам щодо виконання Закону про всеобуч? На нашу думку, він може лишатися незмінним. Адже, наприклад, облік дітей у мікрорайоні і подання матеріальної допомоги тим, які її потребують, організація харчування, робота ради сприяння школі - усе це не можна замінити чи відмінити.

Складаючи річний план роботи, керівники школи задумуються над його обсягом. І нерідко штучно збільшують його, щоб часом якийсь інспектор не зробив висновок: невеликий за обсягом план, то й робота тут відповідна. Тому підкреслимо ще один з критеріїв оптимальності в плануванні - конкретність і стислість, але водночас точна, чітка і вичерпна відповідь на запитання: що, коли, хто і як.. Отже, у будь-якому річному плані немає місця для загальних фраз, заходів заради заходів. Провідний критерій оптимальності річного плану - наскільки він спрямований на головну особу школи - учня. Тому всі шкільні заходи врешті-решт повинні «працювати» на учня.

А для економії часу річний план складається по тижнях, які потім використовуються як тижневий план роботи школи.

Сьогодні "в шкільну практику поряд з річними ввійшли перспективні плани. Адже розв’язання близьких завдань повинно бути органічно пов'язане з далекими перспективами, що треба вміти поєднувати і те, і друге: не можна працювати, не маючи плану, розрахованого на тривалий періоді. У педагогічній літературі питання перспективного планування роботи школи висвітлюється недостатньо, тому для практичних працівників школи методика і технологія розробки плану є чи не найважчою проблемою.

Форма і зміст перспективного плану можуть бути різними, оскільки їх вибір зумовлюється не лише загальними педагогічними завданнями, а й показниками економічного і соціального розвитку даного адміністративно-територіального району та особливостями кожної школи. Врахувати ці показники й особливості якнайповніше в перспективному плані - у цьому один з виявів оптимальності плану, пов'язати й узгодити питання всіх розділів плану між собою - другий. Тому пропонуємо перспективний план роботи за такими розділами:

Головне завдання перспективного плану полягає в розробці основних напрямів роботи і розподілі бюджету часу, в орієнтовному визначенні строків виконання. У перспективному плані мають бути визначені основні проблеми, над якими буде працювати педагогічний колектив, організаційні форми і методи, засоби і періодичність роботи, спрямованої на їх розв'язання.

Зміст, форма і методика розробки п'ятирічного плану мають свою специфіку, особливості.

П’ятирічний план ще більшою мірою, ніж річний, враховує соціальний аспект, соціально-економічні особливості шкільного мікрорайону. Складений без врахування довгострокових зовнішніх зв'язків школи і можливих впливів на неї, п'ятирічний план буде нереальним. У ньому неодмінно виникнуть серйозні прорахунки у визначенні, наприклад, перспектив розвитку мережі класів, контингентів учнів, потреб у педагогічних кадрах, зміцненні навчально-матеріальної бази школи, працевлаштуванні учнів; а звідси - й у розв'язанні головних навчально-виховних завдань школи. Тому формування п'ятирічного плану вимагає соціального дослідження, вивчення всіх можливостей оточення школи, на які можна буде розраховувати.

Отже під впливом суспільного прогресу, досягнень науки і передового досвіду в наукові методи праці все більш проникають ідеї оптимізації. Останнім часом вони почали втілюватися в шкільну практику. У цьому виявилася загальна тенденція нашого часу — працювати ефективно і якісно.

Тож час не можна притримати, спинити, як стрілку годинника, нагромадити, привласнити, можна лише відшукати досконалішу структуру своєї діяльності, наповнити її багатшим змістом, ущільнити власні справи. І тільки так зекономити час. Невикористаний час втрачається безповоротно.
Список використаних джерел:

  1. Горская Г.И. Организация учебно-воспитательного процесса в школе, с.54-57.

  2. Попов Г. Техника личной работы. М., 1971, с.85-86.

  3. Самоделкин В.К. Рационализация управленческого труда в школе, с.88.

  4. Сухомлинський В. Неделя директора школы. – Народное образование, 1963, №5, с.22-25.

  5. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. У 5-ти т. К., 1977, т.3, с.649.

  6. Ушинський К.Д. Твори. У 6-ти т. К., т.5, с.175.

  7. Хозе С.Е. Директор школы. М., 1979, с.193-202.

  8. Шляхи збереження здоров’я вчителя та підвищення його працездатності. К., 1978.
Поделиться:





База даних захищена авторським правом ©unikum.asyan.org 2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи