Дударець володимир миколайович icon

Дударець володимир миколайович


НазваДударець володимир миколайович
Дата конвертації26.06.2015
Розмір113.31 Kb.
ТипАвтореферат
скачати

Композиційні принципи формування міських садів України

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

ДУДАРЕЦЬ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ


УДК 712.2 (1-191): 712.3 (477.41)

КОМПОЗИЦІЙНІ ПРИНЦИПИ

ФОРМУВАННЯ МІСЬКИХ САДІВ УКРАЇНИ


18.00.01 – теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Київ – 2000
Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Академії образотворчого мистецтва і архітектури Міністерства культури і мистецтв України.

Науковий керівник : кандидат архітектури, доцент СЄДАК 0лександр Ігорович, Академія образотворчого мистецтва і архітектури
Офіційні опоненти : доктор архітектури МАРДЕР Абрам Павлович,

заступник директора з наукової роботи

Київського науково-дослідного інституту

теорії, історії архітектури та містобудування
кандидат архітектури, доцент

БОНДАР Юрій Олександрович,

заступник директора з наукової роботи

Київського науково-дослідного і проектного

інституту містобудування


Провідна установа: Київський національний університет будівництва і архітектури.
Захист відбудеться 27 квітня 2000р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.103.01 в Академії образотворчого мистецтва і архітектури ( 252053, м. Київ, Вознесенський узвіз, 20 ).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Автореферат розісланий 26 березня 2000р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради БЕЛІЧКО Ю.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Садово-паркові об’єкти України є невід’ємними компонентами архітектурного простору. Питання відновлення та формування ландшафтного середовища лишається одним із принципових і потребує від фахівця тактовного наукового вирішення. Враховуючи його багатогранність, слід особливо виділити важливість вирішення рекреаційного аспекту, формування нових садів та парків, які відповідають сучасним соціально-економічним і архітектурно-планувальним вимогам.

Садово-паркова спадщина привертала до себе увагу багатьох дослідників особливо протягом XIX та XX ст. Велика кількість садово-паркових об’єктів, що збереглися, отримали статус пам’яток архітектури та заповідних зон. Однак, значна частина малих ландшафтів, які знаходяться в кордонах міст України, у своїй більшості не стали матеріалом для ґрунтовного вивчення їх архітектурно-композиційної побудови. Багато з них, за відсутністю необхідної інформації про архітектурно-історичну цінність, втратили свою попередню функцію, або зовсім перестали існувати (сад Розумовських в Бутурині).

Актуальність дослідження полягає не тільки в окресленні цілісної картини відновлення та формування міського саду, а й у розгляді основних архітектурно-композиційних принципів його побудови. Органічне поєднання давніх садових об’єктів ландшафтної архітектури з сучасною структурою населених пунктів, потреба їхнього відновлення, й сучасного використання, а також проектування нових садово-паркових об’єктів, з використанням історичного досвіду - питання надзвичайно актуальні і потребують відповідної наукової розробки.

Перехід до ринкової економіки й різних форм власності зумовлює зміни в типології містобудування, а відтак і природного середовища. Формування невеликого ландшафтного середовища має свої специфічні особливості. Так, сьогодні за умов територіального дефіциту міських площ можливим є формування малих ландшафтів (сад, сквер, бульвар). Міський сад, сквер, бульвар та інші елементи ”живої” структури міста вирішуються, як правило, за принципами міського саду, в основі яких-планувальна організація невеликих ландшафтних територій. Міським садом прийнято вважати незначний за площею (від 0,5 до 10-20 га) природний ландшафт, побудований за законами композиції та пристосований для відпочинку міського населення.

Міські сади поширені в групах житлових будинків мікрорайонів та громадських центрів. Їх використовують в інтер’єрах громадських споруд, на дахах будинків, у внутрішніх двориках та в парках - у вигляді фрагментів. У процесі формування, відновлення та сучасного використання міських садів України важливу роль відіграє їхня інвентаризація і класифікація. Нині на території України налічується 107 парків - пам’яток історії, що становлять спадщину ландшафтобудування, і понад 2000 сучасних невеликих ландшафтів, які розміщені в структурі забудови поселень. Вони потребують ландшафтного упорядкування, формування та відновлення.

Таким чином, у структурі об’єктів садово-паркового будівництва провідну роль відіграють ландшафтні території другої за площею категорії - ”міські сади”, розміри яких умовно обмежені кордоном до 20 га. Відсоткова вага їх в обсязі ландшафтних об’єктів становить понад 60 відсотків.

Інвентаризація парків-пам’яток архітектури, що відбувалася в 1978-1985 роках, не відобразила повної композиційно-планувальної картини стану міських садів, в тому числі Шевченківського та Царського садів у Києві, приморських садів в Одесі, міського саду в історичній зоні Чернігова та багато інших.

Становище багатьох міських садів нині викликає занепокоєння. Благоустрій і відновлення їх, як правило, проводяться непрофесійно. Це призводить до негативних співвідношень між ландшафтними та урбаністичними територіями. Взагалі територія України досі належно не освоєна, не впорядкована, екологічно забруднена. Рекреаційний баланс багатьох міст центрального регіону дуже обмежений.

Формуванню невеликих за площею ландшафтних територій присвячено чимало наукових праць як у нашій країні, так і за кордоном. На підставі огляду архівних та літературних джерел можна виділити групи джерел, що мають загальнотеоретичне значення, а також групи, які вирізняються ступенем та характером вирішення практичних конкретних завдань.

Питання історичного формування садових об’єктів більшою чи меншою мірою досліджували фахівці ХІХ століття А.Т.Болотов, А.А.Регель, В.І.Собачков, І.М.Снєгирьов, П.О.Шторух, О.А.Шишкін.

Історичний досвід розвитку садового мистецтва розглюдається у працях І.О.Богової, А.П.Вергунова, В.А.Горохова, А.Д.Жирнова, М.С.Залеської, І.Д.Родичкіна та інших.

В останні роки значно зросло професійне зацікавлення питаннями формування невеликих міських ландшафтів, характеру їхніх територій, визначення основних типів сучасних та перспективних міських садів міста. Ландшафт міста, як органічне ціле, стає однією із центральних засад містобудівного проектування і важливим об’єктом сучасної діяльності архітектора.

Окремі аспекти композиційно-планувальної організації історичних та сучасних міських ландшафтів висвітлювали у своїх працях Л.П.Александров, Н.І.Архипов, В.В.Бабуров, Е.С.Балашкіна, В.В.Бауліна, А.Н.Белкін, О.К.Блиновський, І.О.Богова, Ю.О.Бондар, А.П.Вергунов, І.Н.Гегельський, І.В.Голубцов, Л.С.Залеська, В.В.Згур, О.В.Іконніков, О.О.Кищук, І.А.Косаревський, В.В.Кучерявий, А.Д.Лебедєв, Е.М.Мікуліна, П.І.Приходько, Я.Б.Расимчук, І.Д.Родичкін, Л.І.Рубцова, С.І.Сєверіна, А.В.Сичова, Л.М.Фурсова, Ю.Б.Хромова.

Проблемам відновлення та реконструкції невеликих ландшафтів міста чимало уваги приділили: Н.П.Абесінова, Ю.О.Бондар, Н.А.Ільїнська, Д.С.Лихачов, В.Е.Новгородцев, Ю.Ю.Нельговський, Е.М.Мікуліна, М.А.Тихомирова, Е.І.Чернявська та інші. Провідна думка згаданих авторів полягає в тому, що історичне ландшафтне середовище багатьох міст України потребує особливо бережливого ставлення і наукового підходу до питань збереження й відновлення пам’яток. Відокремлення пам’ятки від середовища, що історично склалося і перетворення її на окремий експонат призводить до її омертвіння, до втрати нею якості і ролі органічного компонента і історично сформованої інфраструктури.

Ландшафтна архітектура як складова архітектурних теренів безпосередньо пов’язана з розвитком міста і має втілювати та віддзеркалювати прогресивні уподобання й сучасні потреби. Висвітлення методів проектування об’єктів ландшафтної архітектури в комплексному зв’язку з містобудівними проблемами покладено в основу праць Л.С. Залеської, Е.М. Мікуліної, І.А. Косаревського, І.Д. Родичкіна, Л.І. Рубцова та інших. Загалом питання планування, формування і реконструкції міських ландшафтів є одним з найважливіших народногосподарських завдань.

Зелені території міста – це складний організм, багатогранний характер якого визначається його структурою, функціональним призначенням та місцем

У міському ландшафті впродовж тривалого часу проблема декоративно-дендрологічного формування великих міст України була предметом вивчення лише істориків та етнографів.

У наукових працях Д.Л.Арманда, О.К.Блиновського, М.Н.Волошина, Е.І.Єпанчика, А.Г.Ісаченко і особливо О.І.Колесникова, робилася спроба дати відповіді на питання стосовно сучасного підходу до дендропроектування.

Враховуючи вищезгадані обставини в даній роботі поставлено завдання:

  • провести аналіз теорії і практики формування міського саду в історичному аспекті;

  • визначити особливості сучасного стану архітектурно-планувальної організації міських садів;

  • розробити основні принципи організації міських садів та окреслити шляхи їхнього подальшого формування і розвитку.

Розв’язання поставлених завдань здійснюється на основі експериментальних досліджень з використанням аналітичних методів.

Актуальність дослідження полягає у науковому визначенні питань, що виникають при формуванні міського саду і потребують фахового розв’язання. Існуюча практика щодо організації та формування таких територій потребує спеціального дослідження оскільки:

  • по суті відсутні чіткі нормативні матеріали та економічні обґрунтування;

  • в галузі проектної практики малі ландшафтні території не відзначаються виразністю і, як правило, позбавлені національних прикмет;

  • в галузі наукових досліджень недостатньо повно опрацьовані методи і принципи формування архітектури міського саду;

  • в частині реалізації проектів робіт помітні втрати характеру міських садів, відсутність спеціальної будівельної бази і т.п.

При вирішенні цілого ряду поставлених у дисертації завдань проводились експериментальні аналізи формування міського саду, починаючи з періоду стародавнього світу (Єгипет), з подальшою обробкою отриманої інформації. Методи базуються на комплексному аналізі практики планування і формування міських садів на теренах України та поза її межами на основних рівнях проектобудування.

Загалом у процесі роботи над дисертацією використано такі методи дослідження, як:

комплексний аналіз, структурні та порівняльні оцінки, натурні студії, комплексна класифікаційна оцінка існуючої ситуації, прогнозування організації рекреаційного середовища за аналогами, графоаналітичне моделювання і реальне проектування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом підготовки наукових кадрів кафедри “Теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв”.

Мета роботи – виявлення принципів естетичної, архітектурно-композиційної та функціонально-планувальної організації міських садів.

Об’єкт дослідження – міські сади України.

Предмет дослідження – архітектурно-композиційна та функціонально-планувальна організація міських садів.

Кордони дослідження обмежені розглядом архітектурно-просторової і планувальної композицій міських садів України з використанням окремих прикладів із західно - та східноєвропейської практики, а також вивчення питань їхнього удосконалення в сучасних умовах.

Основні завдання дослідження. В роботі ставляться завдання щодо вивчення та узагальнення:

  • історичної архітектурно-планувальної і композиційно-функціональної організації міських садів;

  • взаємозв’язку історичних традицій і сучасної специфіки проектування малих за площею ландшафтних територій міських поселень центрального району України ( Київської, Сумської, Полтавської, Чернігівської і Черкаської областей ) з населенням від 100 до 500 тис. мешканців і більше;

  • принципів архітектурно-планувальної та композиційно-функціональної організації міських садів;

  • пропозицій щодо формування й удосконалення міського саду.

Матеріал дослідження – літературні, картографічні та іконографічні джерела, здобутки архівних пошуків, натурних досліджень, аналізу архітектурної теорії і проектної графіки.

Наукова новизна полягає:

в комплексному дослідженні міських садів у сучасних умовах та виявленні їхньої функціональної типології;

у виявленні принципів організації функціонально-планувальної та архітектурно-композиційної організації міських садів;

в здійсненні функціонально-планувальної класифікації міських садів в історичному аспекті.

Практична цінність роботи полягає в доповненні відповідних положень теорії архітектури та у впровадженні в практику проектування й відновлення міських садів України; у науковій розробці теоретичних основ вирішення сучасних напрямів в організації міських садів; у підготовці пропозицій стосовно розрахунків розробки ландшафтного потенціалу міст, що дозволить раціонально регулювати баланс територій і оберігати малі ландшафти від руйнування та деградації, поліпшити екологічне й естетичне середовище сучасних поселень; у проектній діяльності по реалізації запропонованих рекомендацій й удосконаленню планувальної структури міських садів, їх композицій; у пропозиціях щодо вироблення нових видів та форм міського саду.

Апробація роботи. Виконане на основі вивчення історичного досвіду проектування міських садів, скверів та зон відпочинку в містах центрального регіону України, дослідження уже використовується як посібник у практиці проектування. Матеріали дослідження доповідались автором на 8-ми нарадах та конференціях.

На захист виносяться:

1. Функціональна типологія та класифікація міських садів.

2. Композиційні принципи формування міських садів.

Короткий зміст роботи.

У дослідженні застосовано комплексний підхід до вивчення проблеми організації і формування міських садів. Міський сад розглядається як частина цілісної містобудівної системи, компоненти якої тісно пов’язані між собою і є складним взаємозалежним механізмом.

Існуюча теорія і практика засвідчують, що функціональні характеристики міських садів відносно розміщення їх у плані міста далеко не рівнозначні.

Для вирішення поставлених у дисертації завдань міський сад розглядається як архітектурно-планувальний комплекс, що загалом характеризується двома такими основними чинниками, як:

1. Функціонально-планувальний.

2. Архітектурно-просторовий.

В основі рекреаційної проблеми, характерної для всіх розвинутих країн, лежать об’єктивні умови, викликані такими економічними факторами, як НТС, урбанізація, зростання життєвого рівня населення, розвиток транспорту і т.п. Ця проблема торкається й екологічного питання, пов’язаного з неконтрольованим тиском міського середовища на природні комплекси міста, без яких неможливе повноцінне проживання і відпочинок. Аналіз еволюції рекреаційної теорії переконує в необхідності наукового дослідження цієї важливої проблеми.

У вступі розкривається актуальність теми, мета та завдання роботи, визначаються об’єкт, предмет та кордони дослідження, а також методика, новизна наукового підходу до теми, аналізуються існуючі публікації, оцінюється їх ефективність. На основі цього зроблено критичні висновки, які допомогли сформулювати мету і завдання дослідження.


Поделиться:





База даних захищена авторським правом ©unikum.asyan.org 2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи